Натяжна стеля виглядає як щось, що робиться руками спеціалістів зі спеціальним обладнанням. Частково це правда — тепловою гарматою і газовим балоном професіонали користуються не просто так. Але якщо стеля тканинна, або приміщення невелике, зробити монтаж самому цілком реально. Питання лише в тому, чим саме працювати.
Розберемо весь набір — від того, без чого взагалі нічого не вийде, до дрібниць, які економлять нерви і час.
Перфоратор або дриль — основа основ
Без цього інструменту не обійтись у жодному варіанті. Профіль (багет) кріпиться до стіни або стелі дюбелями, і отвори під них треба свердлити.
Якщо стіни бетонні або цегляні — потрібен саме перфоратор, звичайна дриль тут просто не потягне, свердло згорить за півгодини. Для газобетону чи гіпсокартону вистачить і дрилі з ударним режимом.
Свердла беруть під розмір дюбелів — зазвичай 6 мм для дюбель-цвяхів 6х40 або 6х60. Про запас краще взяти два-три свердла, бо в бетоні вони тупляться швидко, особливо якщо стіна старого будинку з арматурою чи каменем усередині.
Тепловий інструмент — тільки для плівки ПВХ
Ось тут починається розділення на два зовсім різні сценарії.
Якщо стеля з полівінілхлоридної плівки — потрібна теплова гармата. Плівку нагрівають до 60-70 градусів, вона стає еластичною, і тільки тоді її можна натягувати й заправляти в профіль. Без нагріву плівка просто порветься або трісне на морозі взимку.
Теплова гармата працює на газі — потрібен балон (зазвичай 5 або 27 літрів) і редуктор. Це вже серйозніше обладнання, і саме тут більшість людей вирішує викликати майстра, бо орендувати гармату на один раз виходить майже так само дорого, як заплатити за роботу.
Тканинна стеля в цьому плані простіша. Її не потрібно гріти — матеріал і так еластичний, розтягується вручну без теплової обробки. Тому саме тканинні стелі найчастіше монтують самостійно, без гармати і балонів.
Шпателі та лопатки для заправки полотна
Коли плівка чи тканина натягнута, її треба заправити в гарпунний замок профілю. Для цього використовують спеціальні шпателі — пластикові або металеві з закругленими краями, щоб не пошкодити полотно.
Зазвичай беруть набір з двох-трьох шпателів різної форми: прямий, кутовий і закруглений — для кутів кімнати, де звичайним шпателем незручно працювати. Металеві шпателі жорсткіші і підходять для щільної плівки, пластикові — м’якіші, для тканини.
Купити такий набір можна в будь-якому спеціалізованому магазині, коштує він недорого — це не той інструмент, на якому варто економити, беручи саморобний аналог із дерева чи пластикової лінійки. Кути полотна лопаються саме там, де тиск нерівномірний.
Інструмент для різки і кріплення профілю
Багет ріжеться під кутом 45 градусів у кутах приміщення — тут стане в пригоді стусло і ножівка по металу, якщо профіль алюмінієвий, або звичайна ножівка по дереву для пластикового багета.
Кріпиться профіль саморізами або дюбель-цвяхами через кожні 15-20 см. Для цього потрібен шуруповерт — бажано акумуляторний, бо тягати подовжувач по кімнаті, обходячи по периметру всі стіни, задоволення сумнівне.
Біти під саморізи беруть під розмір шліца — найчастіше PH2. Про запас краще мати дві-три штуки, бо злітають вони регулярно, особливо якщо крутити під кутом у важкодоступних місцях біля стелі.
Вимірювальний інструмент
Тут без варіантів — рівень, рулетка і лазерний рівень (якщо є можливість його взяти чи орендувати).
Багет має йти строго горизонтально по всьому периметру кімнати, інакше стеля вийде перекошеною і це буде видно неозброєним оком, особливо при бічному освітленні. Лазерний рівень значно спрощує розмітку — виставив один раз і провів лінію по всіх стінах без постійного прикладання пузирькового рівня.
Якщо лазерного немає — підійде звичайний будівельний рівень довжиною хоча б 60-80 см і олівець для розмітки. Рулетка потрібна для виміру периметра і розрахунку кількості профілю та кріплення.
Драбина або стрем’янка
Здається дрібницею, але без нормальної стійкої стрем’янки монтаж перетвориться на цирк. Робота ведеться по всьому периметру кімнати на висоті стелі, і пересувати драбину доведеться десятки разів.
Краще брати стрем’янку з широкою верхньою площадкою — там зручно тримати шуруповерт, саморізи і шпатель одночасно, не спускаючись щоразу вниз.
Додаткові дрібниці, про які часто забувають
Список того, що знадобиться крім основного інструменту:
- Дюбель-цвяхи або саморізи для кріплення профілю до стіни;
- Малярний скотч — тимчасово фіксувати плівку в кутах перед остаточною заправкою;
- Будівельний фен (побутовий) — для тканинних стель іноді потрібен точковий нагрів, наприклад біля труб чи виступів;
- Захисні рукавиці — плівка після нагріву гаряча, а краї профілю гострі;
- Ганчірка або серветки без ворсу — витирати плівку, якщо на ній залишилися сліди пальців чи пил.
Дрібниця, яку теж варто врахувати — освітлення. Працювати доведеться, задерши голову вгору, і природного світла з вікна часто не вистачає. Переносна лампа або хоча б потужний ліхтарик значно полегшують роботу ввечері чи в кімнаті без вікон.
Що можна орендувати, а що краще купити
Теплову гармату, балон з редуктором і стусло під профіль сенсу купувати для одноразового монтажу немає — це обладнання, яке потім рік простоїть у коморі. Орендувати на добу вигідніше в рази.
А от шуруповерт, перфоратор, рівень і рулетку варто мати у своєму арсеналі в будь-якому разі — знадобляться ще не раз для інших робіт по дому, від меблів до ремонту розетки.
Шпателі для заправки полотна теж краще купити — коштують копійки, а орендувати такий дрібний інструмент часто просто ніде.
Кілька практичних нюансів
Тканинна стеля прощає більше помилок, ніж плівка ПВХ. Якщо щось пішло не так із тканиною — її можна перенатягнути, поправити, вона не рветься від різкого руху. З плівкою так не вийде — один необережний рух гострим шпателем, і полотно доведеться міняти повністю.
Тому новачкам, які вирішили робити стелю самі вперше, радимо починати саме з тканинного варіанту. Ризик зіпсувати матеріал значно нижчий, а інструменту для монтажу потрібно менше — можна обійтись без теплової гармати і газового балону взагалі.
Ще один момент — освітлювальні прилади і люстри. Якщо в стелі планується вбудоване освітлення, отвори під нього і кріплення платформ роблять до натягування полотна. Для цього знадобиться ще й лобзик або коронка по дереву для вирізання отворів у закладних платформах.
—
Набір інструменту для натяжної стелі залежить в першу чергу від матеріалу полотна. Для тканини достатньо перфоратора, шуруповерта, шпателів і вимірювального інструменту — це реально зібрати за один похід у магазин. Для плівки ПВХ додається теплова гармата з балоном, і тут вже варто рахувати — чи вигідніше орендувати обладнання, чи простіше довірити роботу майстрам. У будь-якому разі, розуміння того, який інструмент насправді потрібен, допомагає не переплачувати за оренду зайвого і не бігати по магазинах посеред монтажу за забутою деталлю.